This article is available in: English українська мова

Photo by Vitold Muratov, CC BY-SA 3.0.

Співпраця досягла нового рівня в Києві, де професіональні музиканти доносять чари Моцарта, Шопена та інших композиторів-класиків до українських слухачів і публікують твори з вільними ліцензіями.

Останній внесок у довготерміновий проект «Світова класика українською»  (СКУ) вкладено минулого місяця. 18 червня українські музиканти представили уривки з Моцартових опер «Весілля Фігаро», «Дон Жуан» і «Чарівна флейта», прем’єри яких відбулись у вісімдесятих – дев’яностих роках XVIII століття. Наступного дня інший ансамбль музикантів виконав «Польські пісні» Шопена – збірку з дев’ятнадцяти текстів, які автор поклав на музику в різні роки XIX століття.

Кожен може слухати, дивитися, читати, співати та завантажувати цю музику. Аудіо- та відеозаписи виступів, а також партитури та українські тексти доступні на сайті «Вікісховище». Їх вільна ліцензія означає, що будь-хто й будь-де може використовувати ці твори з мінімальними обумовленнями – такими як посилання на авторів, і публікувати будь-які ремікси з відповідною авторською ліцензією.

Wrapping up one of the concerts. Photo by Василь Шевченко, CC BY-SA 4.0.

Організатор проекту, користувач Української вікіпедії Андрій Бондаренко стверджує, що в кожного мають бути такі твори рідною мовою. Тоді між ними й людиною постають міцні зв’язки. «Мета “Світової класики українською” – відкрити людям доступ до перекладів усіх шедеврів вокальної музики», – каже він.

Іноді бувало важко здобути потрібні тексти для виконання цих творів. Наприклад, лібрето трьох опер Моцарта, виконаних минулого місяця, мають в основі переклади двох авторів, нині вже покійних. Учасникам проекту СКУ довелося вести переговори з їхніми спадкоємцями, щоб дістати дозвіл використовувати ці переклади, робити коректуру задля точності (оскільки деяку інформацію втрачено упродовж багатьох років) і завантажувати під вільними ліцензіями. В іншому випадку СКУ могла співпрацювати з відомою українською перекладачкою Оленою О’Лір, щоб одержати повну версію «Дідони і  Енея».

Не завжди вдавалося досягти успіху. Андрій Бондаренко каже, що учасникам проекту «вдалося знайти переклади двох пісень, які зробив Борис Тен, а що після нього не залишилося спадкоємців, то ці твори потрапили до категорії “сирітських”».

Однак учасники проекту й далі наполегливо працюють. Разом із останніми надходженнями СКУ має понад двісті хвилин класичної музики. Бондаренко сподівається, що в найближчі роки обсяг записів зросте до десятків, а то й сотень годин. «Треба перекласти безліч творів великих класиків, – каже він. – Ми потребуємо тільки одного – перекладачів».

Чи не хотіли б ви започаткувати такий проект у вашій спільноті? Дізнайтеся більше про подібний, але не зв’язаний з СКУ почин в Іспанії, який полягає в тому, щоб залучати музикантів та записувати концерти.

Ед Ергарт, редактор, комунікації
Фонд Вікімедіа

Переклад Користувач:Олег-літред.