Заклопотаний, 150-осібний редафон у процесі напруженої роботи у Буенос-Айресі. Фото Mauricio V. Genta, вільноліцензоване на умовах CC-by-SA 4.0.
Сімейні суперечки в домі моєї бабусі скінчилися, коли до наших життів увійшла Вікіпедія. Будь-який натяк на контроверсійність тепер розпочинається й закінчується за декілька секунд: «Скільки пройшло з тих пір як Homo sapiens з’явився на Землі?» — «Глянь у Вікіпедії». «Коли народився Френк Сінатра?» — «А що про це каже Вікіпедія?» «Зі скількох островів складаються Мальдіви?» — «Легко — пошукай у Вікіпедії».
Дивно, але мати змогу негайно знайти правильну відповідь менш цікаво, ніж витрачати весь день на відгадування відповідей, які важко підтвердити. Ризик відповісти наздогад тепер є більш принизливим — як коли мій кузен відповів на питання про Homo Sapiens «не більше шістдесяти тисяч років». Онлайн-відповідь довела, що він жахливо, страшенно помилився.
Звісно, неможливо заперечити, що Вікіпедія — це чудовий та дивовижний інструмент. Інакше як Ви поясните те, що майже 150 людей зібралися сонячного серпневого ранку у театрі Колумба — великій опері в Буенос-Айресі, яка вважається одним з найкращих місць для проведення концертів у світі — і жертвували свій час на дослідження історії будівлі, а також завантажували всі ці знання до іспаномовної Вікіпедії?
Як сказав у своїй вітальній промові представник Вікімедіа Аргентина Галілео Бідоні, «Вікіпедія — це найбільша колекція знань, що коли-небудь були створені людиною. Викликом сьогоднішнього дня є зламати непорозуміння, що лише вікіпедисти можуть писати статті. Будь-хто може це робити, як ми тут сьогодні, експерти та люди, які беруть участь вперше, щоб випустити знання, що містяться у стінах цього легендарного театру, й влити їх у цифрову платформу, шляхом колективної роботи, як команда».
Як підказує назва, редафон — це семигодинний марафон, упродовж якого волонтери намагаються переписувати та редагувати статті Вікіпедії, що вже існують, про театр. Волонтери намагаються вносити додаткові та покращені матеріали. Немає кращого шляху це зробити, ніж створення нашої бази для цього прямо у самому місці, про яке ми писатимемо, мати можливість досліджувати всі його куточки і закутки, розмовляти зі спеціалістами та звертатись до його бібліографії. «Кімната для писання», яку нам виділили не могла б бути більш ідилічною: знаменита Золота кімната вітає нас 15 столами, що займають всю її довжину, яка освітлена розкішними люстрами й сонячними променями, що сяють крізь вишукані вітражі Годена.
Нашою першою місією є пройти традиційну екскурсію, впродовж якої ми отримуємо привілей стати першими людьми, що побачать підготовку відкриття опери у неділю — декорації грецьких фігур та зелених ландшафтів, виготовлені з дерева, картону й фарби, що оживають завдяки магії сцени, завіс та світла.
Повернувшись до Золотої кімнати, Галілео та інші вікіпедисти запитують волонтерів, які теми вони хотіли б досліджувати — й після прочитання статті Вікіпедії про будівлю, і під час наших досліджень ми зможемо розуміти слабкі місця вмісту та важливі упущення.
Також, столи організовано відповідно до різних категорій. Шостий, наприклад, відповідав за вивчення архітектури та фурнітури театру, а сьомий стіл був відповідальним за створення нового розділу про майстерні та ремесло, що відбувається під землею, у підвалі будівлі.
Процес був радше хаотичним. Фотографи ходили вгору-вниз отримуючи зображення будівлі та важливих людей театру. Жан, студент-інженер за обміном в університеті Буенос-Айресу з Франції, перекладав скільки можливо інформації для покращення французькомовної Вікіпедії. Експерти підходили, щоб поділитись знаннями та анекдотами, як один про вражаючі оберти та повороти в повітрі, що виконують танцюристи на сцені. Вони їх, схоже, позаочі любляче називають «tramoyas» (бутафорія). Я особливо вражена свідченням Амалії Пел’їссарі де Ермітте, внучки власника компанії, що споруджувала театр Колумба у 1889—1908: «Трішки боляче, коли я думаю, що я вже древня історія зараз», — каже вона напівдоволено, напівзворушено. Вона розповідає, що її батько, котрому на момент спорудження театру було не більше десяти, грав футбол на початкових обрисах того, що потім стане фойє.
Незадовго до п’ятої я завантажила чотири додаткові абзаци до основної статті та перечитала статтю. Що я побачила тепер, було зовсім трансформованим обширним внеском 150 учасників та колег-редакторів, але ж хіба це не те, чим Вікімедіа дійсно є — живим організмом у постійному відтворенні? Тепер це завдання більш досвідчених редакторів — переглянути нашу роботу й вирішити, що лишається, що йде, а що змінюється. На сьогодні роботу завершено.
Цей редафон було організовано Вікімедіа Аргентина й Лабораторією міського уряду Міністерства модернізації разом з театром Колумба.
Жизель Бордой, менеджер з комунікації, Вікімедіа Аргентина
Дельфіна Крусеманн, La Nacion